8 питань, які ти точно почуєш, якщо будеш подорожувати одна
8 питань, які ти точно почуєш, якщо будеш подорожувати одна
— Тобі не страшно?
Найбільш поширене і, зазвичай, перше питання. Його можна почути, коли питаєш дорогу у випадкових місцевих, сідаєш в машину до водія, що підібрав тебе біля траси, чи навіть хоста, що приймає тебе через couchsurfing. Відповідь — ні, не страшно. Коли вже зважуєшся на одиноку подорож у незнайому країну, то, щоб отримувати задоволення і зберігати силу варто бути відкритим до людей. Відкритим, але не дурним. Більшість людей не такі страшні, як здається — світ не повний маньяків, людожерів та вбивць. Все залежить від тебе — як ти поводишся, які емоції випромінюєш, чи фліртуєш, чи вмієш ти відмовити, якщо людина тобі підозріла.
— Як тебе відпустили батьки?
Якщо ви мало того, що одна, та ще й молода — приготуйте відповідь на це не менш поширене питання, яке доводиться часто чути від місцевих. У моєму випадку своїх батьків я поступово переконувала, що можу на початок вижити у ближній Словаччині, згодом поїхати автостопом у Німеччину, а вже потім подорожувати Таджикистаном. Послідовність працює — якщо ти зможеш довести собі і комусь, що можеш справитися з простішою країною, то кожна наступна вже не буде такою складною.
— Тобі не нудно?
Подорожувати одному зовсім не нудно. Насправді є незліченна кількість місцевих, які радо будуть заводити з тобою розмову, запрошувати у свій дім, чи годувати своєю їжею. Якщо ти сам — у тебе є свобода: вирішуй куди йти, скільки часу залишитися у вподобаному місті, чи скільки грошей тобі комфортно витрачати. Крім частого контакту з місцевими і постійної потреби “вижити” відкривається можливість переосмислити власні дії, стосунки з людьми, які тепер опинились у рідній далекій країні, чи сконцентруватися на тому, ким ти справді є. Отже, бути в мандрівці одному — дуже навіть цікаво.
— У тебе хлопець є?
Типове питання мусульманських країн. Можна бути й чесною, але мудріше просто відповісти — так. Це створить між мужчиною, що запитує і тобою невидимий, але досить міцний бар’єр (хоча бувають такі, які будуть переконливо лізти, аргументуючи, що життя — одне, і про те що станеться тут і зараз все одно ніхто не дізнається).
— Чому ти подорожуєш одна?
Якщо почуєш це вперше, відповідати цікаво. Якщо у п’ятдесяте, то складається враження, що тебе спитали “чому ти ампутувала собі руку” чи “чому у тебе на голові гніздо”. Деякі люди вважають, що подорожувати одній — це дурість, і взагалі виключають цей варіант зі списку здорового глузду. Звісно, є й такі які щиро питають, бо їх цікавить справжня причина. Моя відповідь — подорожую одна, бо це найпростіше і дає мені свободу.
— Тобі є де залишитися на ніч?
Люди, що підбирають тебе під час автостопу вже хочуть тобі допомогти. Якщо ти їм сподобаєшся, то можуть завезти на каву, познайомити з сім’єю і запросити залишитися наніч. Я таких пропозицій ще не приймала, бо зазвичай планую нічліг.
— Ти не голодна?
Безперечно, моє улюблене питання. Деколи його задають на вулиці, коли питаєш дорогу; часто, коли проїжджаєш повз заправку; і ще частіше, якщо ти просто в Узбекистані. Моя відповідь — звісно голодна, завжди голодна 🙂 Чи є щось ліпше у цьому світі, ніж колоритні місцеві, що рятують від голоду?
— Скільки коштує твоя подорож/хто її спонсорує?
Найчастіше це питають, коли сідаєш в машину і ваша розмова триває більше, ніж п’ять хвилин. З одного боку людина щиро цікавиться — скільки це можна витрачати, якщо отак бюджетно перестрибувати з машини в машину. Коли питають “хто її спонсорує” стає трохи смішно, бо були випадки, коли водії вважали, що мій батько — мільйонер, чи у мене є багатий коханець-спонсор. У моєму випадку подорожі завжди бюджетні, але заробляю на них самостійно — фотографією чи програмуванням.
This Post Has 2 Comments
Андрій
9 Nov 2018Чудова історія! Куди далі?
yaminska
9 Nov 2018Дякую, Андрію! Далі знову на схід 🙂